Артур Конан Дойл

А як добре дихається свіжим ранковим повітрям! Бачите ось ту маленьку хмарку? Воно пливе, як рожеве перо гігантського фламінго. Червоний диск сонця ледве продирається вгору крізь лондонський туман. Воно світить багатьом добрим людям, які люблять вставати зранку, але навряд чи є серед них хоч один, хто поспішає по більш дивній справі, ніж ми з вами. Якою нікчемною здається людина з її жалюгідною амбіцією та мріями у присутності цих стихій!

Усім нам властиві промахи, про які ми згодом шкодуємо.

Емоції ворожі до чистого мислення.

Чоловік, хоч би як погано вчинив він з жінкою, ніколи не вірить, що її любов остаточно втрачена для нього.

Ніщо так не оманливе, як надто очевидні факти.

Жіночі очі говорять краще за слова.

Найголовніше, маючи справу з простими людьми, не давати їм зрозуміти, що хочеш щось дізнатися у них. Варто їм це зрозуміти, зараз же клацають стулки, як устриці. Якщо ж вислуховувати їх з неуважним виглядом і питати невпопад, дізнаєшся від них все, що завгодно.

Одні в нашій родині були благородні за походженням, інші за своїми устремліннями.

Але такий сьогодні день. Розбудили місіс Хадсон, вона мене, я вас.

Жан-Поль якось дуже тонко і глибоко помітив, що справжня велич людини полягає у розумінні власної нікчемності. Це має на увазі, що вміння порівнювати та оцінювати саме по собі є доказом внутрішньої шляхетності.