Джон Ірвінг

Господи, підтримай нас весь довгий день, поки не подовжаться тіні, і не настане вечір, не вляжеться мирська суєта, не вщухне лихоманка життя, і не буде завершено денну роботу. Тоді пошли нам у свій невимовній милості мир, спокій і святе відпочинок.

Коли несподівано вмирає кохана людина, ти втрачаєш її не одразу. Це відбувається поступово, крок за кроком, протягом тривалого часу, — так перестають приходити листи, — ось випарувався знайомий запах із подушок, а потім із шафи та ящиків. Поступово ти накопичуєш у свідомості якісь зникаючі частинки цієї людини ; а потім настає день, коли помічаєш: зникло щось особливе, і охоплює щемливе почуття, що цієї людини більше немає і ніколи не буде; а потім приходить ще день, і виявляється, що ще щось зникло...

Людське суспільство так уже влаштоване, що навіть у глухих містечках квартали поділяються на лощені та малопривабливі.

Так ось що таке кохання, ось як вона приходить, їй все одно, чи є надія.