Ігор Губерман

Я чужий гордовитому докору, Дуже прекрасне життя того, Хто знаходить сенс життя У марних пошуках його.

Очі здаються віку без бою, змінюють сприйняття зіниці, і все рожеве і блакитне нам бачиться крізь чорні окуляри.

Дуже часом заважає мені заснути Хвилююча, як не поверни, Відкрита мені раптово суть Якоїсь немислимої херні.

Що ні вік, нам ясніше і чутніше крізь надрив ліберального воя: немає небезпечнішої і немає шкідливішої, ніж свобода зовсім без конвою.