Олександр Дюма

Будь-яка добра справа несе нагороду в собі самому.

Дружба, власне, складається із спогадів та звичок.

Як часто рука, що звикла до квітів, марно просить милостині та черствого хліба!

Я любитель привидів. Я ніколи не чув, щоб мерці за шість тисяч років наробили стільки зла, скільки його роблять живі за один день.

Ніщо так не переконує нас, як глибока віра іншої людини. Вона впливає навіть на людей, які не вірують.

Що таке диво? Те, чого ми не розуміємо. Що найбажаніше? Те, що недосяжно.

Цікавість – великий недолік.

У благородних серцях дружба пускає глибоке коріння. Повірте, тільки зла людина може заперечувати дружбу, і лише тому, що вона її не розуміє.

Така вже цілюща сила кохання. Вона оживляє серця, навіть здавались мертвими, для будь-яких проявів життя, вона заповнює порожнечі душі, пробуджує в ній радісне життя, сповнене надії та щастя. Почуття це захоплює того, хто любить до кінця, засліплює його. Нічого і нікого він уже не бачить, окрім коханої.

Бувають послуги настільки безцінні, що відплатити за них можна лише невдячністю.