Стейс Крамер

Ми закохані у свою свободу. Ми тікаємо від самих себе. Ми у пошуках надії та блаженства. Ми щасливі та вільні.

— І дупа у тебе теж не дуже. - А у тебе маленький! - Що-о!?.. -... Мозок, Стів, мозок.

Ти – не кішка. В тебе не буде в запасі ще вісім життів. Тому живи так, щоб після твоєї смерті тебе ще довго згадували.

Всередині мене лунає незрозумілий біль. Біль минулого. Такий біль виникає саме тоді, коли дуже хочеться щось повернути, але час виявляється набагато сильнішим за нас і він нам непідвладний.

Якщо ти не можеш змінити своє життя, то сторонні люди навряд чи допоможуть тобі.

Відтепер я нікому більше не хочу подобатися. Любов доставляє лише біль.

Якщо завжди чогось боятися, то тоді який кайф у житті?

Помилки – це уроки життя. Тільки завдяки їм ми дізнаємося, що таке добре, а що таке погано.

Чому не можна безжально вбивати людей, які безжально розчавили твоє серце?

Сон для мене став єдиним засобом порятунку. Він рятував мене від тієї клятої дійсності, в яку я вже не хотіла повертатися.