Стівен Кінг

Коли він плакав востаннє? Він плакав, коли народився Тед, але це були сльози полегшення. Він плакав, коли помер його батько після триденної відчайдушної боротьби за життя, коли з ним трапився серцевий напад, і ті сльози, в сімнадцять років, були схожі на ці, невтішні й непереборні, швидше нагадують кровотечу. Але в сімнадцять сльози легше ллються, легше і зупиняються. Коли тобі сімнадцять, все ще попереду.

Дивно, як людині може бути боляче без жодних фізичних причин.

Джессі вже почала розуміти, що в неї в свідомості безліч таких ось ущелин і прірв — темних печер і звивистих каньйонів, куди ніколи не проникає світло сонця; місць, де затемнення ніколи не закінчується. Це було цікаво. Цікаво дізнатися, що твій розум — це лише величезний похмурий цвинтар, зведений над чорним провалом, на дні якого повзають дивні змієподібні тварюки.

Можливо, у житті кожної людини набереться не більше місяця щасливих днів.

Одного разу, коли я їздила до Нью—Йорка, я бачила, як старий п'яниця тягне по вулиці за руку маленьку дівчинку в блакитній сукні. Вона так плакала, що кров у неї пішла носом. У старого був зоб, і шия — мов велосипедна камера. Величезна червона шишка на лобі, прямо посередині, а на синьому піджаку з саржі довга біла смуга. Але всі квапливо йшли повз, тому що, якщо не зважати, вони скоро сховаються з виду.

Мені здається, більшість чоловіків саме так і ставляться до розумових здібностей жінок: що жінки теж вміють думати, ось тільки їхні думки схожі на марення тяжкохворого на крайній стадії малярії.

Час все лікує, чи ви хочете цього чи ні. Час все лікує, все забирає, залишаючи наприкінці лише темряву. Іноді в цій темряві ми зустрічаємо інших, а іноді втрачаємо їх знову.

Є такі сльози, які треба виплакати обов'язково, у будь—який час дня та ночі, виплакати, щоби все всередині перегоріло.

Ви можете витягнути хлопця з пекельного вогню, але вам не вирвати пекельний вогонь із хлопця.

…ніколи - те саме слово, яке слухає Бог, якщо хоче посміятися.