Гаррі Поттер і Дари смерті

Таємниця та брехня – це те, що ми приймаємо, ставши дорослими.

Там, де твій скарб, буде і твоє серце.

- Северус Снег служив не тобі, - сказав Гаррі. — Він був на боці Дамблдора з тієї самої хвилини, як ти став переслідувати мою матір. А ти так нічого й не помітив, бо це якраз те, чого ти не розумієш. Ти бачив колись, як Снегг викликає Патронуса? Волан-де-Морт не відповів. - Патронус Снегга - лань, - сказав Гаррі, - як у моєї матері, бо він любив її все життя, з самого дитинства. — Гаррі побачив, як затремтіли ніздрі Волан-де-Морта. — Хіба він не просив тебе пощадити її? — Він хотів її, от і все, — глузливо сказав Волан-де-Морт.

Гаррі вибрав свій шлях, але постійно оглядався назад, гадаючи, чи правильно прочитав знаки.

А воно завжди звучить набагато крутіше, ніж було насправді.

Багатства у світі немає безцінь, ніж розум сильний із правою метою.

Який він таки милий, а я хотів відрізати йому голову і прибити її до стіни.

— Він же не сказав дякую! — обурилася Гестія. — Він тільки сказав, що Гаррі не займає місця даремно! — Так, але з його вуст це все одно що "Я тебе люблю", — сказав Гаррі, що розривався між роздратуванням і бажанням розреготатися — надто вже гарна була тітка Петунія, обіймала Дадлі так, ніби він хвилину тому виніс Гаррі з палаючого будинку.

Ніхто не може жити в той час, коли інші виживають.