Керрі Бредшоу

Чи любила я його? Чи я просто звикла до болю, до вишуканого болю очікування чогось недосяжного?

Гірше самотності у тридцять може бути лише самотність у двадцять. (Гірше, ніж бути незаміжньою у тридцять, може бути тільки бути незаміжньою у двадцять.)

— Навіщо ми йдемо магазинами, якщо в тебе зламаний палець? — У мене зламаний палець, але не зламана воля. Ходімо далі!

— Це так старомодно... — Ні, це класика.

Незаміжній жінці часом не так просто йти по життю, тому дуже обережно потрібно ставитись до вибору туфель. Адже вони допомагають скрасити нам цей нелегкий шлях.

— … його слова говорили« ні», його поцілунок говорив«так». — Так зазвичай кажуть ґвалтівники. (... слова говорили " ні ", але поцілунок сказав "так". - Зазвичай так у суді виправдовуються ґвалтівники.)

Я не вірю у електронну пошту. Я дотримуюсь старих традицій. Вважаю за краще дзвонити і кидати трубку.

Ти не можеш так просто втекти з міста. Потрібно зробити все як треба. Вечір прощань. Ти, я і Нью-Йорк. Ти нам винен.

Може, минуле це якір, який тягне нас назад? Може, варто випустити того, ким ти був, щоб стати тим, ким ти будеш?

Щоб позбавитися однієї згубної пристрасті, потрібно переключитися на ще більш згубну.