Макс Блек

— Мій прикус змінився: сьомий різець перетинається з дев'ятим... — Хвилинку! Ти знаєш імена своїх зубів? - А ти не знаєш? - Я навіть не знаю імені свого батька.

- Він чемпіон. — На подвір'ї через нього страшний сморід. - Це не Каштан, це Бруклін. - Так? Зараз я бачу, як чемпіон відкладає величезну купу Брукліна.

- Макс! Я ж говорила, що завантажувати фільми нелегально - це злочин! Тепер я потраплю до в'язниці через«50 відтінків сірого». — Ну, хтось же винен.

— Після того, що трапилося, я хвилююся, що ви, дівчатка, можете вчинити колективне самогубство. — Ні, ми не настільки організовані.

— Відтепер ти сама відповідальна за своє майбутнє. — А тут ти помилилася — я не маю майбутнього!

Немає такої штуки як везіння, є тільки дія. І прямо зараз ти дієш мені на нерви.

— Макс, ти справді порівнюєш людське кохання з котячою? — Загалом ні. Котяча любов вічна.

— Вночі я чула, як ти плакала. — Я не плачу. Я продала свої слізні залози до банку органів 2 роки тому.

— Ти маєш реагувати, коли інші люди плачуть! — Я відреагувала: закотила очі.