Приходиш до думки, що життя — це речення. У когось — грамотне і красиве, у когось — з помилками, в когось з виправленнями, як особистими, так і чужими. Хтось пише багато, але без логіки, у когось — воно невелике, але повне сенсу і значимості. Є речення незрозумілі або зрозумілі не відразу — вони геніальні. Є речення щиро написані, а є з часткою лукавства. Чиїсь читають і пам'ятають, а чиїсь намагаються забути...