Відомі люди

Воля, ти сильна, але нехай і тобою керує серце.

Я не можу прийняти світ таким, як зараз, тому я роблю все, що можу створити життєздатний світ для всіх людей, а не для окремих націй.

Трагедія сьогоднішнього світу полягає в тому, що зараз, через 900 років після того, як закінчилися хрестові походи, ми та мусульмани все ще дуже погано розуміємо одне одного.

Істинно добра людина не бачить власного милосердя.

Люди, які вимагають від оточуючих приймати себе«такими, які вони є», зазвичай не прагнуть приймати інших такими, якими вони є.

Коли я почав любити себе, я зрозумів, що туга та страждання — це лише попереджувальні сигнали про те, що я живу проти власної істинності. Сьогодні я знаю, що це називається«Справжність». Коли я почав любити себе, я зрозумів, як сильно можна образити когось, якщо нав'язувати йому виконання його власних бажань, коли час ще не настав, і людина ще не готова, і ця людина — я сам. Сьогодні я називаю це« Визнання». Коли я почав любити себе, я перестав прагнути іншого життя, і раптом побачив, що все, що оточує мене, запрошує мене рости. Сьогодні я називаю це« Зрілість». Коли я почав любити себе, я зрозумів, що за будь-яких обставин я перебуваю в правильному місці в правильний час, і все відбувається виключно в потрібний момент, тому я можу бути спокійним. Тепер я називаю це« Упевненість у собі». Коли я почав любити себе, я перестав красти свій власний час та проектувати грандіозні проекти на майбутнє. Сьогодні я роблю тільки те, що приносить мені радість і щастя, те, що я люблю робити і що приводить моє серце до радісного настрою. Я роблю це своїм власним способом та у своєму власному ритмі. Сьогодні я називаю це« Простота». Коли я почав любити себе, я звільнився від усього, що шкодить моєму здоров'ю — їжі, людей, речей, ситуацій. Всього, що тягнуло мене вниз і відводило геть від себе. Спочатку я назвав це позицією здорового егоїзму. Сьогодні я називаю це« Любов до самого себе». Коли я почав любити себе, я припинив намагатися завжди мати рацію, і з того часу я помиляюся менше. Тепер я дізнався, що це« скромність». Коли я почав любити себе, я перестав жити минулим і турбуватися про майбутнє. Сьогодні я живу лише справжнім моментом, у якому все відбувається. Тепер я живу кожен день, день за днем, і називаю це«Здійснення». Коли я почав любити себе, я усвідомив, що мій розум може засмучувати мене, і що від цього можна захворіти. Але коли я об'єднав його з серцем, мій розум став моїм цінним союзником. Сьогодні я закликаю цей взаємозв'язок« Мудрість серця». Нам більше не потрібно боятися суперечок, конфронтацій чи різного роду проблем із собою чи з іншими. Навіть зірки стикаються, і з їхніх зіткнень народжуються нові світи. Сьогодні я знаю:«Це – Життя».

У Росії розлучаються назавжди. У Росії одне від одного міста настільки далекі, що я здригаюся, шепнувши«прощай».

Де дурість – зразок, там розум – безумство.

Ночі як люди: цікавими вони стають далеко не відразу. Близько опівночі вони досягають зрілості, за два — повноліття; з другої до половини третьої — їхня зоряна година, але вже о пів на четверту вони починають зникати, а до четвертої години ранку від них залишається лише бліда тінь. Смерть їх жахлива... Справді, що може бути страшніше за світанок, коли пляшки порожні, а гості схожі на потопельників...

У дідів і предків наших хоч і пахли слова часником та цибулею, але високий у них був дух.