Секс у великому місті (Sex and the City)

Я — жінка, яка хоче кохання. Справжньої, божевільної, незручної, всепоглинаючої. Такого кохання, коли двоє ні на секунду не можуть одне без одного.

— Рано чи пізно усі одружені люди перестають займатися сексом. - Неправда, у тебе була купа одружених чоловіків. — Ось про це я й говорю.

Бракує мужності? Встав собі шкарпетку в штани!

Ще одна сімейна істина: якщо всі раді твоєму догляду, мабуть, назад ти вже не повернешся.

— Як може бути так добре, коли все так погано? — Дорога, все так спеціально влаштовано.

Я не годую голубів, я метаю у них хлібні кірки.

Наскільки все було б простіше, якби люди винайшли легкий хірургічний спосіб видалити з пам'яті всі помилки та сумні спогади, залишивши лише одні добрі та радісні. Але поки що цей щасливий день не настав, що ж робити? Взяти на озброєння стару перевірену філософію«вибач і забудь»? Але якщо з прощенням ще якось можна впоратися, то чи може людина змусити себе забути, чи можна по-справжньому пробачити, якщо не вдається забути?

- Подумаєш, ти пукнула. Ти жива людина! — Я не хотіла, щоби він це знав.

- Я вагітна. Від тебе. — Несподівано... — Останнім часом я займалася сексом лише з тобою. - Тільки зі мною? - Щось не сезон був!

Відносини повинні закінчуватися так само гідно, як і розпочиналися!