Фільм

Хто знає? Може, мені судилося померти на самоті.

Дивіться, з яким брудом ви мене змішали. Ви збираєтесь грати на мені. Ви приписуєте знання моїх клапанів. Ви впевнені, що вичавите з мене голос моєї таємниці. Ви уявляєте, що всі мої ноти знизу догори вам відкриті. А ця маленька річ навмисне пристосована для гри, у неї чудовий тон, і тим не менше ви не можете змусити її говорити. Що ж ви думаєте, зі мною це легше, ніж із флейтою? Оголосіть мене будь-яким інструментом, ви можете засмутити мене, але грати на мені не можна.

Я розумію, що маю почати стосунки, але я не хочу потім збирати своє серце і речі по шматочках.

Чи бачите, у нас у США чверть усіх військових посад недоступна для жінок. Потрібно переламати таку ситуацію. Дехто стверджує, що жінки не створені для цього —«вони фізично слабші». А хіба ж треба бути сильним, щоб натиснути курок?

Я часто говорю людям, що перш ніж відкривати рота, потрібно переконатися, чи варто це робити.

Знаєш, мені набридло отримувати накази від звірка, у якого бліх більше, ніж звивини!

Знаєте, іноді уривок якоїсь мелодії, іноді окремий звук, якийсь запах, смак чогось, здатний перенести нас у далеке минуле.

Ну, ти мене дістав! Акуна матата, мазофака!

Хто б міг подумати, що шлях до смерті може бути таким кайфовим! А шлях до смерті — це життя.

Ти зустрічаєш жінку свого життя, а потім... Бац... Все летить до біса...