Абай Кунанбаєв

Я хоч і живу, живим себе не вважаю. Не знаю, чи від досади на людей, чи від невдоволення собою, а може, й з якоїсь іншої причини. Зовні живий, усередині все мертве. Серджуся, але не відчуваю гніву. Сміюся, але не можу радіти. Слова, які я вимовляю, і сміх здаються мені не моїми. Все чуже.

Хто отруїв Сократа, спалив Жанну д'Арк, розіп'яв Христа, закопав Мухаммеда у верблюжих рештках? Натовп. Значить, у натовпу немає розуму. Зумій направити її на шлях істини.

Якщо ти живий, але твоя душа мертва, слова розуму не досягнуть твоєї свідомості, ти не зумієш заробляти на життя чесною працею.

Поки ти не досягнув щастя, твої мрії поділяють усі. Але піднесла тебе доля, і твій доброзичливий один ти сам.

Той, хто кричить у гніві, смішний, а страшний, що мовчить у гніві.