Чак Паланік

Ми справді самі вигадуємо трагедію, щоби якось заповнити порожнє життя.

Насправді секс - це секс, тільки коли у тебе щоразу новий партнер. Інакше це вже не секс. Перший раз це єдиний раз, коли ти сприймаєш все тілом і головою. Навіть на другій годині цього першого разу твої думки вже відволікаються від процесу. А коли ти відволікаєшся, пропадає найголовніше — анестезуючий вплив від анонімного сексу, який буває лише вперше.

Зрозуміло, я сумую за батьками більше, ніж вони за мені: адже вони любили мене лише тринадцять років, а я їх все життя.

Колись я збираюся жити так, щоб робити щось хороше, а не просто не робити поганого.

Ту саму безвихідь, той же повний занепад сил ти відчуваєш, коли вимикається музика, години о третій ночі, під закриття«Штиря» або«Орла», і ти залишаєшся зовсім один, так ніким і неоттраханний.

Повстань або помри = рівновага.

Вона була найкращим психіатром у цій галузі, — або повією, яка трахкає з твоїм мозком.

Одну людину історія може і пощадити. Більшість приречена жити серед мертвих.

При аварійній посадці моліться, будь ласка, напівголосно, щоб не заважати іншим пасажирам.

Ми — цивілізація хлопчиків-жартівників. Ми кричимо, що на череду напали вовки. А вовків немає і близько. Це драма-голіки. Це спокій-фоби.