Ернест Хемінгуей

... вдаючись до брехні тільки заради того, щоб втішити його, я зрозумів, що говорю правду.

Як добре, що нам не доводиться вбивати зірки! Уяви собі: людина щодня намагається вбити місяць! А місяць від нього тікає. Ну, а якби людині довелося б щодня полювати за сонцем? Ні, що не кажи, нам ще пощастило, — подумав він.

Якщо ти збрехав і зрадив комусь, то зробиш це знову. Якщо з тобою міг хтось так зробити одного разу, то й інший так зробить.

Жодна життєва перемога не затьмарить собою поразки в коханні.

— Від себе все одно не можна втекти. — Так, але від інших можна.

Раніше в нас була релігія та інші дурниці. А тепер треба, щоб у кожного був хтось, з ким можна поговорити до душі, бо відвага відвагою, а самоту свою все—таки відчуваєш.

Всі хороші книги подібні в одному: коли ви дочитаєте до кінця, вам здається, що все це сталося з вами, і так воно назавжди при вас залишиться.

Усі ми маємо страхи. Але в тих, хто дивиться їм в обличчя, є ще й мужність.

Якщо тобі пощастило і ти в молодості жив у Парижі, то де б ти не був потім, він до кінця днів твоїх залишиться з тобою, бо Париж — це свято, яке завжди з тобою.

Боротьба зі злом не робить людину поборником добра.