Жан-Поль Сартр

Ти завжди відповідаєш за те, чому не намагався перешкодити.

Статися може все, що завгодно, все, що завгодно, може статися.

Існування – ось чого я боюся.

Мені так подобалося вчорашнє небо – стиснуте, чорне від дощу, яке притискалося до шиб, наче смішне зворушливе обличчя.

І раз! - море піднімається, і два! - Воно опускається; це так приємно - начхати на все.

Предмети не повинні нас турбувати: адже вони не живі істоти. Ними користуються, їх кладуть на місце, серед них живуть, вони корисні – от і все. А мене вони турбують, і це нестерпно. Я боюся вступати з ними в контакт, ніби вони були живими істотами!