Коли я повернуся, будь дома

Життя продовжується, поки є білий колір. Мовляв, поки він майорить на балконних мотузках, крутиться в барабані пральної машини, відсвічує в темряві і контрастує із засмаглою шкірою, все буде добре. У цих словах велика правда. Важливо не тільки бачити всі відтінки білого в собі, а й помічати їх у навколишньому світі. Це не складно. Адже білий і сильний, і стійкий. Не линяє, не вигоряє.

Ставати мудрішим – боляче.

Є образи, що підштовхують до зростання, а є ті, що призводять до розставання. Головне – не перетягувати ковдру, почути суть. Вона проста.