Книга / твір

Якщо просипеш сіль, кинь щіпку через ліве плече. Завжди сади розмарин біля садової хвіртки. Не забувай поперчити картопляне пюре. Тримай на щастя в саду троянди та лаванду. Кохай, коли прийде кохання...

Небо і земля довговічні тому, що вони не для себе.

Вона — демон. Мій особистий демон.

Людина, що втрачає своє щастя в гонитві за честолюбством, безумець.

Може, помремо завтра, не знаю. Має значення одне: зараз ми живі.

У ньому не було нічого людського, і насамперед людських слабкостей.

Завжди слід керуватись перспективою.

Ти, Дариє, багато на себе не бери — замучуєшся, а візьми ти на себе насамперед: щоб мати совість і від совісті не терпіти.

Якщо інші доводять нас до того, що ми на них злимось: на їхню безпардонність, неправедність, грубість — вони відчувають свою владу над нами.

Я відчув запах м'яса, і воно мені до смаку. Я йду далі.