Книга / твір

... дякую тобі за те, що ти дав мого життя сенс.

У нас один обов'язок бути щасливими.

- Вітаю. Мій кіт – гей. Що мені робити? - Що?! — У мого кота є ознаки нетрадиційної орієнтації. - Я зрозумів, зрозумів. А… хіба це вам заважає? - Це заважає моєму татові. Тато – гомофоб.

Компанія виникла наприкінці вісімдесятих, у дев'яності роки економічного буму вона бурхливо росла, зливаючись з іншими, купувала треті, виверталася як могла і врешті-решт призвичаїлася без жодної пощади відбирати у авуари, що викликали люту заздрість у своїх більш педантичних і жалісливих суперників.

У них, у молодих, свої справи, свої незрозумілі інтереси, своє щастя.

—... помста, якщо вона справедлива, це людське почуття, якщо жертва не має права покарати ката, то, значить, і справедливості немає. — І людяності теж...

Багато прикрашені барочні фасади будівлі бургомістра я хоч і бачу вперше, але мені вони подобаються.

Організм доти успішно бореться, поки має можливість постійно виробляти антитіла та тримати у бойовому стані імунну систему.

Хотів би я, щоб це справді було сном. А втім, як знати? Все ще може обернутися на краще.

Можливо те, що ти знаєш про своє безумство, не дасть йому захопити тебе?