Книга / твір

Неможливо побудувати цивілізацію на страху, ненависті та жорстокості. Вона не встоїть.

Неможливо знайти щастя в собі, не спробувавши його в обіймах хоча б однієї людини.

Тільки той, хто ні в що не вірить, не має хибних надій.

Коли я дуже пристрасно чогось чекаю, коли моя уява заздалегідь прикрашає майбутню подію понад будь-яку міру, врешті-решт виходить вічно одне й те саме: настає довгоочікувана мить – і я тікаю геть.

Визнання своєї неосвіченості нерідко є першим кроком до освіти.

Я не думаю про минуле, значення має тільки вічне сьогодні.

Будь ласка, не вимагай від мене ніжних, любовних листів. Думка, що мої роздруковуються і прочитуються поштою, в поліції, і так далі - охолоджує мене, і я мимоволі сухий і нудний.

Ми оцінюємо наше«щастя» рівнем нашого нещастя, а свої досягнення за допомогою символів та дрібничок, які система оголосила необхідними для«успіху».

Класичною формою прокляття є безпліддя, але я не можу пригадати жодного випадку, щоб відплата набувала форми плодючості.

Мене вчили не судити про людину за її матеріальним становищем або статусом, яких вона може втратити в одну мить, а звертати увагу на людські якості.