Книга / твір

Ніколи не роби нічого, навіть гарного, тільки для того, щоб комусь утерти ніс, — зауважив батько. - Роби це тому, що це добре.

Любов зовсім не абстракція, а така ж речовинність, як голод чи спрага! Така ж пристрасть як опіум, від якої, кажуть, не можна вилікуватися.

Вона ніколи не прагнула популярності. Принаймні це завжди здавалося їй безглуздим — прагнути популярності. Популярність непостійна і постійно вислизає. Прагнути до неї — все одно, що намагатися зловити світлячків банкою. Ти або від народження привертаєш до себе увагу, або постійно залишаєшся в тіні - такий загадковий і незбагненний закон Всесвіту.

У її млявому, багатослівному визнанні я вловив підсвідому, по-жіночому парадоксальну потребу говорити речі, яких не можна говорити. Але я не мав права ні радіти, ні сумувати з цього приводу.

Лев Толстой, якому запропонували одну з перших Нобелівських премій, з погордою відмовився. Такі гіганти, як Камю, відмовлялися й згодом.

Там, де вода лизала піщаний берег, стояв палац. Він був збудований наполовину. Так само, як колись ми будували з Таллі: наполовину вона, наполовину я. Я нахилився і побачив ланцюжок маленьких слідів, що виходять із озера і повертаються назад у воду. Тоді я все зрозумів. — Допоможу тобі закінчити, — сказав я.

Садівник сказав мені:«Ваш пес спритний, розумний і куплений з метою охорони садів. А ви його виховали за безглуздим принципом:«Собака — друг людини». Не розумію, за що він отримує жратву?

Людина завжди найбільше мріє про те, що вислизає від неї.

Річард був юний і по-своєму наївний, і йому здавалося, що письменникам треба довіряти, а в історій не повинно бути другого дна.

Надра землі, як і сама земля, належать всьому народу, а різні Компанії безроздільно користуються ними лише завдяки мерзенному привілею.