Мудрі цитати

Лише терпіння породжує силу. Лише у битві з собою міцніє тіло і дух. Стан же ситості та самовдоволення нічого не несе, крім розслаблення та смерті. Людина як цибулина. Складається з такої неймовірної кількості верств брехні самому собі, що під кожною шкірою виявляється ще одна. І все одно треба пам'ятати, що все це лушпайка. Знову ж брехні комусь не буває. Це ілюзія, що когось можна обдурити. Збрехати зрештою можна лише самому собі.

— Ти не носиш взуття? — Я не люблю тримати ноги під замком.

Дорогий мені друг, але ворог корисний може бути: друг поважає, на що я здатний, ворог же навчить, як мені робити.

... коли солдатів на війні по команді вбиває ворога, який спонукається тільки«боргом служби», то, як би ми в принципі не ставилися до війни взагалі, ми, звичайно, не звинувачуватимемо цього солдата в аморальній жорстокості; інша справа, якщо він знаходить задоволення у вбивстві і з насолодою проколює людину багнетом.

Щаслива людина завжди в чомусь винна. Перед багатьма людьми він винний у тому, що він щасливий.

Жодна система не зможе змусити мене піти на компроміс із тим, у що я вірю...

Ангел – це єдине слово, яке не ізотреться від частого вживання.

Людина чогось варта лише тоді, коли вона має свою власну точку зору.

Особистісний тип самоорганізації буває затребуваний, коли звичне функціонування неможливе і саме відтворення соціального цілого опиняється під загрозою. З'являється гостра потреба в реорганізації як самого соціуму, і середовища проживання. Той суб'єкт (індивідуальний чи колективний), який візьме він рішення цього завдання, вже суто логічно може бути елементом перетворюваної системи. Він може бути«позасистемним елементом». Він не може діяти«машиноподібно», відповідно до прийнятих культурних норм. Він у своїх діях спирається не на культуру та звичай, не на«консенсус еліт» тощо, а на розуміння та знанняісторичних процесів, у які«звезло» всім потрапити. Понад те, він набирається окаянства і сам стає агентом певного історичного процесу. Він бере на себе відповідальність за історично необхідний процес, оформляє його як загальнозначущу та особисту цінність, починає говорити та діяти від імені цього процесу та цих цінностей. У цьому сенсі особистість є тотожністю культурно-історичних і особистих цілей.

- Не дивися телевізор, почитай книгу. - І бути соціальним ізгоєм! Ти ж знаєш, я не такий!