Сумні цитати

Гадаю, холодно буває скрізь. Готовий сперечатися, сніг випадає навіть у пеклі, хоч і сумніваюся, що він довго там лежить.

Знаєш, Джемі, сумувати можна по-різному, але, наскільки я знаю, по-собачому — це не найкращий спосіб.

Хіба є на світі щось прекрасніше за літери? Чарівні знаки, голоси померлих, будівельні камені чудових світів… І більше: знаки-розрадники, рятівники від самотності. Охоронці таємниць, провісники істини.

Приходячи – не радуйся, йдучи – не сумуй.

... Самотня людина - людина неприродна, вона швидко впадає в сум'яття. За сум'яттям приходять фантазії. За фантазіями – безумство.

Завжди знайдуться покійники, які від нудьги готові отруювати нам життя ; мучившись самотністю, вони прискорюють рух живих до могили.

Знаєш, що таке бути лідером, лорде Сноу? Це означає, що твої рішення ставить під сумнів будь-який балакучий засранець. Але якщо лідер починає сумніватися в собі, це кінець … для нього, для балакучих засранців, для всіх.

Всесвіт, що існував у людині, перестав бути. Цей Всесвіт разюче схожий на той, єдиний, що існує крім людей. Цей Всесвіт дивовижно був схожий на той, що продовжує відображатися в мільйонах живих голів. Але цей Всесвіт особливо вражаючий був тим, що було в ньому щось таке, що відрізняло шум її океану, запах її квітів, шарудіння листя, відтінки її гранітів, сум її осінніх полів від кожної з тих, що існували і існують у людях, і від тієї, що вічно існує поза людьми. У її неповторності, у її єдиності душа окремого життя - свобода.Відображення Всесвіту у свідомості людини становить основу людської сили, але щастям, свободою, вищим змістом життя стає лише тоді, коли людина існує як світ, ніколи ніким не повторний у нескінченності часу.

Захід сонця просочений смутком. Тому що кожного разу, проводжаючи його, думаєш: яким би не був, вдалим чи невдалим, день — це мій день, і він іде назавжди.

І там не втекти від себе — за межею Землі, за межею смерті. Навіщо треба було сьорбнути цю отруту — любити! Жити б непорушним. Летять же в ефірі замерзлі насіння життя, крижані кристали, летять дрімлі. Ні, треба впасти і розцвісти - прокинеться до спраги - любити, злитися, забути, перестати бути самотнім насінням. І весь цей короткий сон для того, щоб знову - смерть, розлука, і знову - політ крижаних кристалів.