Джокер

Я схожий на людину, яка має план? Ти знаєш хто я? Я пес, що біжить за машиною — я не знав би, що робити, якби наздогнав, так що я просто роблю і все.

А я не уб'ю тебе, бо з тобою дуже весело.

Вас тільки гроші турбують. Це місто заслуговує на кращих злочинців, і я їх йому дам.

Не кажи, як усі, ти не такий. Хоч і хочеш бути ним.

З голови починати не можна — жертва швидко втрачається, не встигає зрозуміти, що сталося з нею.

Для них ти просто псих, як я. Зараз ти їм потрібен, а набриднеш - вони тебе викинуть, як прокаженого. Їх принципи, їх кодекс — лише слова, забуті за першої небезпеки. Вони такі, якими світ дозволяє їм бути.

Я не хочу тебе вбивати! Що я без тебе робитиму? Знову обкрадати мафію? Ні, ні. Ні. Ні, ти... доповнюєш мене.

Якщо вмієш щось, не роби цього безкоштовно.

Люди, їхні принципи, їх кодекс — лише слова, забуті за першої небезпеки. Вони такі, які світ дозволяє їм бути. Я покажу тобі, коли погано ці цивілізовані люди зжеруть один одного. У цей останній момент проявляється сама сутність людини.

Шаленство як гравітація — треба лише підштовхнути.