Надприродне

Ти не врятуєш усіх, друже мій. Але намагайся.

Люди не пропадають, Діне, просто інші перестають їх шукати.

— Здається, ти не розумієш, що вляпався у серйозні неприємності. — Ви мені дрібне хуліганство шиєте чи все так серйозно, що настав час готувати вазелін?

- Коли ти востаннє висипався? - Не пам'ятаю. Давно. Це не важливо. - Важливо. - Я ціную твою турботу. — До біса турботу, від тебе залежить моє життя.

— Як мені дізнатися, що це не пастка? - Ніяк. У тому-то і веселощі.

Я нарешті відчуваю, наче минуле залишилося в минулому, і я можу жити далі.

- Мег? Та минулого разу ти ж випала у вікно. - Завдяки тобі. Ти так поранив мої почуття. — Тільки почуття? З сьомого поверху?

— Більшість людей думає, що я горю вогнем, хоча насправді навпаки. — Я сповіщу ЗМІ.

- Де наш батько, Мег? — Запитай ввічливіше. — Де наш батько, суко?

Головне правило, Семмі. Водій вибирає музику, пасажир мовчить у ганчірочку.