Загострені кепки / Гострі козирки

— Там ваша сестра народжує, а ви дбаєте про машину. — Від чоловіків тут мало толку. — Але ж ми можемо випити.

- Частина тебе хотіла мене. - У мене немає частин. — А частина мене досі хоче тебе. І не лише ця частина – частина моєї душі. Що це, протилежності чи те, що впирається в моє серце? Як би там не було, воно належить тобі.

- Ти не звик не отримувати того, чого хочеш, Томмі. Тобі потрібний був мій паб, і ти забрав його. - Тобі за нього щедро заплатили. — Спочатку я отримав ультиматум, як і решта: або роби, або... І все одно, кумедна штука, адже всі в окрузі хочуть, щоб ти переміг. Думаю, це тому, що ти сукін син, але ти наш сукін син.

Політика — це коли навмисно роблять щось краще для одних та гірше для інших.

— А скільки коштуватиме ваш костюм? - Я не плачу за костюми. Або вони за рахунок закладу або заклад згоряє.

Там, у Франції, я звик дивитися як вмирають люди, але не звик до виду вмираючих коней, вони важко вмирають.

— Ти брюхав Аду, бо вона Шелбі? Думав, чи це допоможе тобі стати кимось? Я не дозволю зганьбити життя моїй сестрі, заради твоїх планів. — Господи, ти справді віриш у це? Я люблю її, Томмі. Люблю з того часу, як їй було дев'ять, а мені дванадцять. І вона любить мене. Ти хоч таке слово знаєш?

— Містер Мослі чекає на пропозиції щодо тих, на кого можна покластися в Лондоні. — На мою думку, найталановитіший організатор на півдні це Алфі Соломонс. - Він мертвий. І він єврей. Згідно з поглядами нашого боса, те що він мертвий менш важливо, ніж те, що він єврей.

— Знаєте, коли... коли ви приїхали з Белфасту, я зрадів. Мені набридла ця служба, мені набридла корупція. Коли ви сказали ту промову про очищення, я радів як дитина. Ви казали, що тільки він дивиться на всі крізь пальці. — Я й не відвертаюсь, сержанте Мосс. Я дивлюсь углиб подій і мені подобається, що я бачу.

П'ять за мир, два за перемир'я, один утримався. Та почнеться війна.