Фільм

Щодо вибачень, то вони мені не властиві.

- Оскар, ласкаво просимо! Чудові новини, мені вдалося врятувати фікус на балконі, на жаль, цього не можна сказати про щось, що виросло на дні кошика для білизни. А тепер знімай кеди, хапай тапочки з кошика для взуття та мої руки. Не скажу, що в нас буде, але брудним пальцям там не місце. — У мене є кошик для білизни?

Рахманінов дуже важкий. Це як треба пальці розтягувати... Тримайся подалі від росіян. Насолоджуйся ними. Захоплюйся їхньою пристрастю. Але не намагайся грати сам.

Не бачити мені твоїх лобзань, Не чути мені твоїх промов, Не розділяти з тобою твоїх страждань І тихої радості твоєї. Тебе не вирвуть у мене, Навіки ти мій, а я твоя! Тебе не вирвуть у мене: Навіки ти мій! А ти моя!

— Вас ще не катували? — Ні, але мене били. - Цього замало. Потрібно пройти моральні тортури.

Мій батько пройшов війну. Він не вірив у психологію та посттравматичний стрес. Він завжди повторював, що війна — те саме, що прогулянка пляжем: обов'язково повернешся додому весь у піску.

Вона хоче чоловіка своєї мрії, а не того, за кого одружилася... Ніхто не хоче бачити, як все насправді.

— Він такий самий, як ти. Макс також. — Але ж ти людина. - Ніхто не ідеальний.

А якщо завтра не буде? Сьогодні, наприклад, його не було!

Нещастя призводить до утворення несподіваних спілок, але рівності сил найчастіше у них немає.