Фільм

Збіги завжди дивні, на те вони і збіги.

Бачите, як часто буває... Таке життя проживеш, а людину, з якою поговорити хочеться, поряд і немає.

Коли я був підлітком, мій батько розповідав мені про похмуре Середньовіччя, про час, коли культурі та вченню заважали варварські ритуали та війни. З роками я зрозумів, що Середньовіччя так і не закінчилося, а страх, ненависть і жорстокість, які заважали жити нашим предкам, усе ще поряд.

Ми будуємо своє життя з хаосу, надії та любові.

Дивно, що кажуть люди, коли думають, що ти не розумієш їхню мову.

— Де моя жратва виродок? — …Найкраща ніч у моєму житті. Хто хороший хлопчик? — Жратва. — … Привіт, містере Вірскес. — Їсти давай. Я залишив тобі подаруночок на дивані, щоб ти знав, як залишати нас без їжі.

Ви просите дати Вам розпиляти череп. Аргументу«доберуся—скажу точніше» недостатньо.

Президенти приходять та йдуть. Залишаються люди, які керують президентами.

Місто на рівні вулиць не таке привабливе. Але якщо ти подивишся вгору…

Сьогодні я бачила раба могутнішого, ніж імператор Риму.