Фільм

Коли зачиняються двері, обов'язково відкривається кватирка.

... про дівчину, яку зачарував злий чарівник. І ця дівчина, прекрасна дівчина, перетворена на лебедя. Тільки на кілька годин, уночі, лебідь знову стає дівчиною. Одного разу вночі з нею знайомиться принц, і вони закохуються, і вона розуміє, що це те саме, що дозволить їй перетворитися на дівчину. — І чим скінчилося? — Пообіцяв одружитися і зрадив з іншого, звичайно ж. — Дівчина залишилася лебедем? — Померла! — Через принца сраного?

— Що в тебе в роті? — Це сигара. — Не какашка? — Ні! — Пахне також.

— Ти сказала, що думаєш? — Так. Щоправда, не вголос.

— У тебе немає маски, і ти така сіра. Але ти краще ніж нічого! — Тут усі носять маски? — Звичайно! Як же без маски дізнатися, що ти щаслива, чи сумуєш, чи злишся, чи хочеш десерт. — У мене є обличчя.

— Ну, як я виглядаю? — Наче зійшла з картини. — ОУ Дякую. —... із повіями.

Якщо він мій кінець, іншого кінця я не бажаю.

Найдивніше у шлюбі те, що іноді думаєш, що минуло 35 років. Або 25. Або 10. А іноді здається, що начебто вчора.

Знаєте, містере Бернштейн, якби я не був такий багатий, то став би по—справжньому великою людиною.

— Що, важко постаратися? — Так! Помру ще у розквіті років.