Коли довго, не відриваючи очей, дивишся на глибоке небо, то чомусь думки та душа зливаються у свідомість самотності. Починаєш почуватися непоправно самотнім, і все те, що вважав раніше близьким і рідним, стає нескінченно далеким і таким, що не має ціни.