час

— Істину, — зауважив Еркюль Пуаро, — ніколи не оцінити лише з судових протоколів. Багато залишається за межами цих документів і в той же час має велике значення. Це відчуття, почуття, характери учасників драми, яка пом'якшує провину обставини.

Я помітила по всьому своєму житті, що кризи для мене - найулюбленіший час. У мене це скоріше розпач. І я люблю поринути у нього. Воно так поживне. Напевно, дивно, але я намагаюся повністю віддаватися цьому почуттю. Не все ж себе зберігати, їсти та насолоджуватися. Розпач стимулює до чогось нового. Дає думки, емоції, змушує рухатися далі.

— Навіть не віриться, що вже Різдво. Сьогодні ще їж індичку, а завтра, дивишся, вже час фарбувати яйця. — Не хвилюйся, цієї пори року твоїм яйцям нічого не загрожує.

Кожен механізм має своє призначення. Наприклад, веселити людей, як іграшки Джорджа, або показувати час. А що, коли з людьми так само? І коли людина перестає розуміти своє призначення, вона ламається. Як годинник.

Як часто казав батько, треба знати, хто і чим дихає і живе

Як чекають погоди під дощем, Небайдужі до втрат, Розчаровані – чекаємо , І зачаровані – віримо. І в двадцять років, і навіть у сто, Такий характер людини, Всі вірять у краще - ніхто Не вірить у гірше від віку.

У Росії часто була така влада, яка могла утримати країну. Була б інша влада – не було б Росії.

Наше становище на Землі справді дивовижне. Кожен з'являється на ній на коротку мить, без зрозумілої мети, хоча деяким вдається ціль придумати. Але з погляду повсякденного життя очевидно одне: ми живемо для інших людей — і найбільше для тих, від чиїх усмішок та добробуту залежить наше власне щастя.

— Ти шкодуєш, що не одружився з Сарі? - Звичайно ні, ми в дитинстві бігали з нею голяка! Вона просто як... ну, як частина краєвиду!

Міцкевич каже, що в травні одна мить чарівніша за цілий тиждень восени.