час

— На мою думку, чоловік не повинен бути надто чарівним. Це небезпечно. — Дитя, моє, чоловік ніколи не буває дуже чарівним!

— Леонарде, моя тобі порада, сльозливе самолюбування підходить тільки чоловікам вищого зросту, які вміють грати на гітарі.

Тільки те, що створено нашою уявою, залишається з нами навіки.

Я навчився жити на самоті, для чого мені знадобилося пекельне терпіння. Я проїхав півсвітла в пошуках повітря, яким ти дихала. Кажуть думки двох закоханих зрештою зустрічаються, і я часто питав себе, засинаючи ночами, чи ти згадуєш мене хоч зрідка, як я згадую про тебе.

Вік полягає у вантажі проблем та досвіді, який тисне на людину, а не у кількості прожитих років. Просто зазвичай ці параметри збігаються.

— Місяць це жінка. Це правда. Але цій жінці не можна вірити. Вона хитра. Вона зводить чоловіків з розуму. Вона обіцяє їм любов і прихильність, але потім забуває про це, обманює їх, зраджує їм і йде з кимось іншим. Розумієш, що я думаю? — Ти думаєш, що мені не можна вірити. Що мої обіцянки нічого не варті. Що я буду мінливий, як Місяць. — На мій досвід, таке трапляється. - Але якщо ти вб'єш мене зараз, ти відмовиш собі в задоволенні довести свою правоту. — Хеахмунде, я не хочу виявитися правим. Я хочу вірити тобі. Хочу вірити, що у цьому світі є той, хто ніколи не бреше, не зраджує і не хитрує. Той, хто завжди благородний. — Це я, Іваре. Ти можеш мені вірити. - Побачимо.

Так само вбивали вони час ; повільно, відрізаючи секунди одну за одною, викидаючи їх коротким писком у кошик для сміття.

Кожен нормальний чоловік, жінка та дитина, може бути генієм у чомусь, так само як і ідіотом у чомусь.

Кожен, хто думає, що хлопчаки невинні й милі, ніколи сам не був хлопчиськом чи забув про це. А той, хто думає, що люди не бувають жорстокі і не завдають один одному болю, навряд чи часто виходить із дому.

Останнім часом я ставлю питання моралі. Що правильно, а що ні – добро і зло. Іноді лише тонка лінія поділяє ці два поняття. Іноді все розмито. І часто це як порнушка. Ти розумієш лише після перегляду.