друзі

— Ну, мені час, у мене побачення з Ендрією, ні, з Енжелою, ні, Ендрією... про Боже... — Енрія кричить, а в Енжели кішки. - Точно, дякую. То Джулія, я пішов.

— Ми не вимагаємо визнання, це анонімний внесок. — Анонімний, від двох добрих незнайомців. — Від містера Ікс та Фібі Буффе. — Якщо завгодно, ми можемо включити ваші імена до нашого буклету. — Немає потреби. - "Буффе" пишеться Б, у, два ф, е. - А "Ікс" пишеться Майк Ханніган.

Кажіть голосніше! Нам же дуже погано чути, коли ви так шепочетесь!

- Ні, я не зупинюся! Я страшний Росс! — Якщо ти повернешся туди, ти будеш мертвий Росс.

- Як це в тебе могли вкрасти кредитку? — Не знаю, але подивися, скільки вони розтратили! — Моніка, заспокойся, у банку сказали, що ти заплатиш лише за свої покупки. — Так, але яка марнотратність! — У тебе сперли кредитку, навряд чи для того, щоб заощаджувати. — Ось ідіоти, витратити сімдесят доларів на диво-швабру... — Це я купила.

— Майк, що стосується тостів, вони мають бути короткими. Ніщо так не псує репетиційну вечерю, як довгі промови. Зайшли, зробили свою справу та вийшли. - Ти так Чендлеру кажеш?

- Ти що, відкрив столярну майстерню? — Ні, я вирішив зробити столик для листів, але потім передумав і вирішив. — Збудувати пошту?!

- Я всю ніч не спала! - Чому? — У моєї бабусі новий коханець.

У мене теж весело, просто там тихіше і веселощі не так помітно.

— Ця сукня підкреслює груди. — Навіть обидві.