філософія

Весь світ - одне село, і мудрець у ньому ніде не вигнанець.

Мені подобається моя робота, я розважаю людей, і це чудово. Але якщо я врятую чиєсь життя, це принесе більше користі. У моєму житті буде більше сенсу.

Якщо людина, змучена жорстокою душевною бурею, судомно опираючись натиску несподіваних лих, не знаючи, чи жива вона чи мертва, все ж таки здатна з дбайливою турботливістю ставитися до улюбленої істоти — це вірна ознака істинно прекрасного серця.

У них сила бугаїв, у нас — мудрість. Що з них керує світом, видно й дитині, що веде бика на постовище... або на бійню.

Мудрець змінює рішення, а дурень упирається.

- Треба перейти на інше вікно. — А який сенс? Вони виходять на той самий бік! — Що за ідіотська звичка всюди шукати сенсу?

Який сенс ганятися за щастям, якщо не можеш роздивитись його прямо в себе під носом?

Іноді вони мудрі немов старці, інші безтурботні як річка. А часом буває, що питань міріади, немов сміхом тишу розкривають, і від радісних усмішок обличчя розцвітають тієї ж миті.

З того часу я дотримуюсь суворого правила: коли говориш щось, пам'ятай про значення кожного свого слова. Тоді, до речі, неважко помітити, що у висловлюванні: "Всі дебіли!" перше слово - "все". Включно, відповідно, і того, хто промовляє цю неймовірну«мудрість». Отже, ухвалюючи рішення під впливом такого«одкровення», краще подумати двічі.

Коли мене запитують, чи створив Всесвіт Бог, я говорю, що це питання не має сенсу. До Великого вибуху часу не існувало, тому Бог не мав часу для її створення.