філософія

Хто хоче прийняти сенс життя як зовнішній авторитет, той кінчає тим, що за сенс життя приймає нісенітницю свого власного свавілля.

Мудрець сказав: — Поблажливе ставлення до невеликих провин притаманне кожній розумній людині.

Вік теорії ще не робить її істиною - чи мало всякої нісенітниці благополучно живе у століттях.

Пізнання істини веде до нестерпного для людини аварії ілюзій, фікцій, помилок, без яких немислиме життя.

Той, хто бачив народження своєї дитини, як я бачив, вже ніколи в ній не засумнівається в жіночій силі. Вони сильніші за нас. Для них не існує дурниць – лише головне. Життя, діти, свобода. Вони не бачать сенсу у вічному житті – вони продовжуються у дітях, і цього достатньо. Вони не завойовники - їм і так належить світ, бо вони здатні створити нове життя.

«Де наш батько?» — випитував уперто син-черв'ячок у мами-черв'яка. "Він на риболовлі!" — відповіла Мама... Як Напівправда до Істини близька!

Мудру людину неможливо образити, тому що на правду ображатися не можна, а неправда не варто уваги.

Ненависть, якщо говорити про неї з філософського погляду, є вічне заперечення, а з погляду почуттів — це один із видів атрофії, оскільки Ненависть умертвляє все, крім самої себе.

Подряпані, але все ж блискучі чорні боки акордеона ходили туди-сюди, коли Батькові руки стискали пильні хутра, змушуючи їх усмоктувати повітря і виштовхувати його назад. У такі ранки на кухні Папа давав акордеону життя. На мою думку, якщо як слід задуматися, ці слова мають сенс. Як ми визначаємо, чи живе нам? Дивимося, чи дихає.

Найбільша вада в людині — поверховість. У всьому, що відбувається в нашому житті, є свій глибокий сенс.