філософія

Легко не красти. Тим паче – не вбивати. Легко не бажати дружини свого ближнього. Набагато важче – не судити. Можливо, це і є найважчим у християнстві. Саме тому, що гріховність тут невідчутна. Подумаєш – не суди! А тим часом,«не суди» – це ціла філософія.

Якщо ти думаєш, що проблема в мені, тобі доведеться змінити мене. Якщо ти зрозумієш, що проблема в тобі, ти зможеш змінитись сам, чомусь навчитися і стати мудрішим. Більшість людей чекають, що зміняться всі інші у світі, але тільки вони самі.

Ким би ти не був, зайняття пошуками витоків буття зазвичай викликає емоційний азарт — ніби знання почав наділяти тебе якимось приятельством або навіть владою над усім, що буде після. Таким чином, істини життя поширюються і на всесвіт: знання свого минулого анітрохи не менш важливе, ніж знання своєї мети.

…Мудака нічим, окрім мудака, назвати неможливо без втрати сенсу. А сенс — це найголовніше.

Ставати мудрішим – боляче.

Істина тільки в одному: у свідомості, що ти твориш добро, що ти вмієш передати іншим трохи вогню, який Господь вклав нам у серце.

Істина нерідко висловлюється у формі жарту.

Роки не додають мудрості, але відкривають перспективу... і найсумніше бачити далеко—далеко позаду спокуси, які ти відкинув.

— Як він може проповідувати біблійні істини в наш час? — Він не тільки проповідує їх, а й живе по них.

Яка в людини філософія, така і життя. Як постеліш, так і виспишся.