людина

— Скажи, невже це так важко? - Що? - Відносини!

І знову питаєш себе: що ж ти зробив зі своїми роками? Куди ти поховав свій найкращий час? Ти жив чи ні? Дивись, говориш собі, дивись, як у світі стає холодно. Ще минають роки, і за ними прийде похмура самота, прийде з журавлиною трясуча старість, а за ними туга і зневіра.

Ненависть до Чужеземця споконвіку озброює жменю Безстрашних, які готові померти за Ідею.

Двоособові не бувають самотні.

О, і його голос вона теж любила. Може, навіть більше, ніж очі. Так важко дивитися на нього, коли не можна доторкнутися до нього.

Заручена жінка завжди миліша за необручену. Вона задоволена собою. Її хвилювання позаду, і вона може на всіх поспіль випробовувати свої чари.

А захоплюють мене такі книжки, що як їх дочитаєш до кінця — так одразу подумаєш: добре, якби цей письменник став твоїм найкращим другом і щоб з ним можна було поговорити по телефону, коли захочеться.

Дощ осінній з неба лив, Сталін був при владі. Двоє в цивільному підійшли: Громадянин, вилазьте!

Мистецтво - це наймогутніша і найнезламніша сила, коли-небудь створена, винайдена людиною, щоб зафіксувати історію своєї непохитної стійкості і мужності перед лицем нещастя і довести обґрунтованість своєї надії.

Година роботи навчить більше ніж день пояснення.