людина

Фортуна куляста, і не дивно, що вона не завжди випадає найгіднішому і кращому.

Кожна людина все життя від зачаття до смерті веде діалог з Вищим Розумом. Інакше кажучи, із Голосом Всесвіту. Ми даємо йому різні імена: Єгова, Аллах, Крішна, Заратустра, Будда. Але кожного разу, звертаючись за порадою, чекаємо на допомогу і віримо, що благання буде почуте. Ведемо переговори та віримо, що саме від них залежить наш успіх.

— Виглядає ідеально, — сказала вона. Це слово мене лякало. Ідеально - значить, занадто добре, щоб бути насправді.

Чекати на допомогу — як позичати. Самому зробити простіше.

Людині, яка пережила справжню трагедію, не потрібна нічия жалість. Жаль цінується дешево. Вся жалість світу не варта і ламаного гроша.

- По-твоєму, на ді Калабрія нападуть знову? — Що не закінчено за вечерею, можуть завершити за сніданком.

- Я не якась загадка. — І все одно я тебе розгадаю.

Найважливіше не те, що найчастіше повторюють, а те, на що лише натякають напівголосно.

Ми всі приймаємо якісь рішення, головне при цьому залишатися щасливим.

Мистецтво - це єдиний інструмент, за допомогою якого розум керує світом.