людина

- Алло. — Мишко, це Еммануїле Гедеоновичу. - Який Еммануїл Гедеонович? А, привіт, Еммануїле Гедеоновичу. Я вас одразу впізнав!

Бюрократична структура, яка покликана з чимось боротися, навряд чи усуватиме корінь проблеми. Імовірніше, що вона непомітно стимулюватиме те, що має знищити. Тільки так вона зможе розширювати свій вплив та фінансування.

Розум об'єкта завжди може простежити зародження ідеї. Справжнє натхнення неможливо підробити.

Пекло таке, яким ти його влаштуєш.

З голови починати не можна — жертва швидко втрачається, не встигає зрозуміти, що сталося з нею.

Не можна вносити в історію зміни , які можуть обернутися проти нас.

Ніколи не треба дарувати жінці те, що вона не може носити вечорами.

Порятунок цього людського світу лежить ні де інакше, як у людському серці, у здібності людини розмірковувати, у людському смиренності та в людському почутті відповідальності.

З усіх, кого я зустрічав за багато років, вона перша мені по-справжньому сподобалася. Тільки вона одна з усіх, кого я пам'ятаю, дивилася прямо в очі — так, наче я щось значу.

Сірі очі - світанок, Пароплавна сирена, Дощ, розлука, сірий слід За гвинтом піни, що біжить. Чорні очі - спека, У морі сонних зірок ковзання І біля борту до ранку Поцілунків відображення. Сині очі – місяць, Вальса біле мовчання, Щоденна стіна Неминучого прощання. Карі очі - пісок, Осінь, вовчий степ, полювання, Скачка, вся на волосок Від падіння і польоту. Ні, я не суддя для них, Просто без суджень безглуздих Я чотири рази боржник Синіх, сірих, карих, чорних. Як чотири сторони Одного того ж світла, Я люблю - у тому немає провини - Усі чотири ці кольори.