На папері. У конвертах, краї яких зволожені моєю слиною, з криво приклеєною маркою, за якою довелося відстояти в черзі на пошті, з нормальною адресою, де є вулиця і номер будинку, а не з ідіотською назвою якогось сервера. Це будуть справжні листи, до яких у пориві ніжності можна доторкнутися губами, а в нападі злості порвати їх у клаптики, в страшному секреті поспішно сховати від усіх у металевій скрині, що замикається на ключі, в підвалі або носити з собою і звертатися до них, коли здолає смуток. і вислизає надія. Справжні листи, які в крайньому випадку можна просто спалити. А якщо не спалити, то за багато років відкрити їх наново. Адже старі листи мають одну незаперечну перевагу: на них не треба відповідати.
Категорія
Сумні цитати