людина

— Якби ти був тут, ти оцінив би захід сонця. Я таких фарб у житті не бачила. — Захід сонця і сходи трапляються тільки там, де ти. Тут тільки сірі сутінки.

Для них ти просто псих, як я. Зараз ти їм потрібен, а набриднеш - вони тебе викинуть, як прокаженого. Їх принципи, їх кодекс — лише слова, забуті за першої небезпеки. Вони такі, якими світ дозволяє їм бути.

Бути спокійним і нічого не робити — зовсім не те саме.

Втеча від себе схожа на втечу від неба. Можна звести стіни, загородиться стелею, але як воно було над твоєю головою, так там і залишиться. Так само в іграх зі своєю душею, можна виростити будь-які ілюзії, розбити всі дзеркала, але твоє обличчя все одно залишиться тим самим.

Ще одна особливість страху. Іноді він росте разом із тобою. Або скручується пружиною, стискаючи все всередині.

Завжди думаєш, що ще встигнеш, а коли приходить той самий час, з жалем усвідомлюєш, що довге очікування лише ілюзія, і час - короткий момент.

Подібно до багатьох палких жінок, вона вірила, що захоплюється силою. Сара завжди вселяла собі, що хоче підкорятися. Але коли вона зустріла чоловіка, здатного її підкорити, то їй це зовсім не сподобалося!

- План В провалився. - Переходьте до плану Д, дегенерати. (— План С провалився. — Переходьте до плану Д для даунів.)

Тільки людина чинить опір напрямку гравітації: їй завжди хочеться падати вгору.

Час — чесна людина, як кажуть італійці, а вони завжди кажуть правду, — ось час мені і покаже, хто бажає мені зла, а хто добра.