людина

Руху немає, сказав мудрець брадатий. Другий замовк і став перед ним ходити. Сильніше не міг би заперечити; Хвалили всі відповідь хитромудру. Але, панове, кумедний випадок цей Інший приклад на згадку мені наводить: Адже кожен день над нами Сонце ходить, Однак правий впертий Галілей.

Мавпами не займаюся. Мені давайте тигра, лева, цього... леопарда. В крайньому випадку можу взятися за крокодила.

Іноді ти мусиш побігти, щоб побачити, хто побіжить за тобою. Іноді ти маєш говорити м'якше, щоб побачити, хто насправді прислухається до тебе. Іноді ти маєш зробити крок назад, щоб побачити, хто ще стоїть на твоєму боці. Іноді ти маєш робити неправильні рішення, щоб подивитися, хто з тобою, коли все руйнується.

Сад квітучий, подруга та чаша з вином - Ось мій рай. Не хочу опинитися в іншому. Та ніхто не бачив небесного раю! Тож поки що будемо втішатися в земному.

Приймати рішення, ґрунтуючись на передбачуваній помилці, це помилка.

Знаєш, я не можу зрозуміти цього хлопця. Іноді це просто. Ти розумієш це за його краваткою або за книгами, які він читає чи не читає. І ти знаєш, знаєш, що це скінчиться. І ти просто залишаєш усе, як є і чекаєш. І нічого, можна жити. А з цим хлопцем...

... ми ніколи не маємо чіткого уявлення про людину, яку любимо. Інакше ми б, мабуть, не так легко закохувалися. У мене є підозра, що його Джун насправді не існує, — у сенсі він сам її створив, з порожньої раковини.

Я був би радий спілкуванню навіть із небезпечним противником, аби не розмовляти самому із собою. Не тому, що співрозмовник - ніякий, а тому що прокручувати в голові одні й ті ж спостереження, що іноді обзаводяться (або ж втрачають їх) гіпотезами, які пояснюють все або зовсім нічого, - справа невдячна. Після години посиленої роботи мозок починає натужно рипіти і недобрим словом поминати свого настирливого господаря. Простіше кажучи: перенапружується.

Ти збільшуєш гучність музики, щоб заглушити шум, інші збільшують гучність, щоб заглушити тебе. Ти знову збільшуєш гучність. Усі купують стереосистеми якомога більше. Перегони звукових озброєнь. І ти не виграєш кількістю високих частот. Справа не як, справа в гучності. Справа не в музиці, справа у перемозі. Ти задаєш тон змаганню басовою лінією. Ти здригаєш вікна. Ти забуваєш про мелодію і вигукуєш слова. Ти зриваєшся на мат і смакуєш кожне слово. Ти домінуєш. Адже справа у владі.

Якщо хочеш, щоб люди нічого не помітили, то не треба обережно.