людина

Самовідданість у дусі дворецького Вателя, який пронизав себе шпагою, коли принцу Конде вчасно не подали до столу рибне блюдо, нічого крім поваги викликати не може, хоча, звичайно, вивалювання власних кишок на дзеркальний паркет — вчинок, у пристойному будинку зовсім неймовірний.

... я переконався, що людина знаходить ворогів набагато швидше, ніж друзів. Просто страшно стає, коли згадаєш, скільки буває приводів нажити собі ворога і як рідко вдається придбати друга. Одні хапаються за томагавки тому, що ти не поділяєш їхні думки; інші - тому, що ти передбачаєш їхні думки.

Можна опинитися на самому дні, після чого, напевно, знайдеться нове.

Хто церемониться із собою, з тим не церемоняться інші.

Діти дорослішають надто швидко. Коли я намагаюся згадати своє дитинство, згадується мало. Або просто не згадується. Діти дорослішають надто швидко. Потрібно це заборонити. Заборонити дорослішати. Тоді все буде краще, ніж є.

Людина слабка, коли закохана.

У театрі мене любили талановиті, бездарні ненавиділи, шавки кусали та рвали на частини.

Я засміялася, і це виявилося також дуже прикольно! Клянуся, я на власні очі побачила, як мій сміх поплив по повітрі, наче пух кульбаби, тільки він був не білий, а морозно-блакитний, як глазур на іменинному торті. Нехило, так? Ось уже не думала, що пробити голову і вирубатись буде так круто!

Як хочеться жити, так не можна; а як можна, то не хочеться.

Мене вчили не судити про людину за її матеріальним становищем або статусом, яких вона може втратити в одну мить, а звертати увагу на людські якості.