людина

Хто хоче втримати, той втрачає. Хто готовий з усмішкою відпустити – того намагаються утримати.

З жінками завжди так: здається одне, а насправді зовсім інше.

Якого Бориса царя? Бориску?

Так, послатися на те, що ти дурень, - безвідмовне виправдання.

Примітивні люди завжди плутають відвертість із грубістю.

Малі страждання виводять нас із себе, великі ж повертають нас самим собі.

- Ви розумієте слова? — Я вас любив.. — романс на вірші Пушкіна. - Ви знаєте російську? - Так, наскільки мене навчив Морозов. Головним чином лайки. У цьому сенсі російська — просто видатна мова.

На війні я засвоїв один урок: якщо хочеш вижити та врятувати своїх близьких, треба навчитися боротися самому.

Він один. Але дітей має багато.

Для російської самосвідомості ерос ніколи не стояв на чільному місці (на відміну, скажімо, від самосвідомості французької). І« еротика» у російській культурі не залишила скільки-небудь помітного сліду (на відміну тієї ж французької культури). Російське самосвідомість п'яне зовсім іншим еросом - еросом встановлення-зміни суспільних (і міжособистісних) ієрархій, еросом«соціальної справедливості».