людина

Викладати істину деяким людям - це все одно, що спрямувати промінь світла в совине гніздо. Світло тільки зіпсує совам очі, і вони зчинять крик. Якби люди були неосвічені лише тому, що нічого не вчилися, то їх, мабуть, ще можна було б просвітити; але ні, у тому засліпленні є система… Можна розсудити людини, який помиляється мимоволі; але з якого боку атакувати того, хто стоїть на сторожі проти здорового глузду?

Одна з найдавніших потреб людини: щоб був той, хто хоче знати де ви, коли ви ввечері не повернулися додому.

Книги Норріса викликали сильне обурення суспільства, на яке Норріс холодно і спокійно відповідав:«Чи чорта мені в їхній думці? Я до них не підмазуюсь. Я кажу правду".

- Щось змінилось. - Ти про що? - Я не впевнений. Щось не так. Зі мною та моїми друзями. З усіма нами. Щось змінилось. Я гадаю, що це через мене. І я не знаю, як це виправити.

... іноді здається: у світі стільки зла, що важко побачити щось, крім нього.

Я не знаю, чому моє тіло так має намір саботувати мій мозок, коли мій мозок цілком здатний саботувати сам себе.

Найбільше на Фейсбуці мене розважає безкінечне відхилення маминих запитів на дружбу.

Нерідко в житті трапляються випадки, коли розумно не надто розумним бути.

Бути знаменитим - це така нісенітниця. Слава богу, в капелюсі та окулярах я, як і раніше, можу бродити невпізнаним де завгодно.

- Річ... так, річ! Вони мають рацію, я річ, а не людина... Нарешті слово для мене знайдено, ви знайшли його... Будь-яка річ повинна мати господаря, я піду до господаря. - Я беру вас, я ваш господар. - О, ні! Кожній речі своя ціна є... я занадто, занадто дорога для вас... Якщо вже бути річчю, то одна втіха — бути дорогою, дуже дорогою.