правда

- Серйозно!? У тебе довгі роки не було нормальної оргії! Я покинула місто на пару секунд, а ти одразу влаштував п'ятдесят відтінків зради! — Загалом тебе не було кілька місяців.

Брат для мене це все! Крім нього, у мене нікого немає. Я не можу без брата.

Іноді буває корисним для кращого знайомства з країною покинути її на один день.

Мавпами не займаюся. Мені давайте тигра, лева, цього... леопарда. В крайньому випадку можу взятися за крокодила.

Іноді ти мусиш побігти, щоб побачити, хто побіжить за тобою. Іноді ти маєш говорити м'якше, щоб побачити, хто насправді прислухається до тебе. Іноді ти маєш зробити крок назад, щоб побачити, хто ще стоїть на твоєму боці. Іноді ти маєш робити неправильні рішення, щоб подивитися, хто з тобою, коли все руйнується.

Приймати рішення, ґрунтуючись на передбачуваній помилці, це помилка.

Історія має звичку змінювати людей, які уявляють, що вони змінюють її.

- Тепер іди застібай. — Ну ось... — На всі пряжки. — Вони близько... — Бантик не треба.

Якщо потрапив у пекло, треба бути в ладу з дияволами.

- Добре. Гаразд. Але тільки ні слова, Дамблдоре! Це має лишитися між нами. Покляніться! Я не винесу... тим більше сина Поттера... Дайте мені слово! — Дати слово, Северусе, що я нікому ніколи не розповім про найкраще, що є у вас? - Дамблдор зітхнув, дивлячись у зле, змучене обличчя Снігга. — Ну, якщо ви наполягаєте...