правда

— Начхати, що в тебе не було дівчини цілий рік. — Гей, легше, він давно перестав журитися по колишній. Він тепер гуляє зі школяркою. - "Гуляти зі школяркою" і є "горювання по колишній".

Занадто багато думати про заміжжя вульгарно - і вже боже борони ганятися за нареченими.

Правда - це коротка ковдра, ковдра, під якою завжди мерзнуть ноги. Його можна натягнути, загорнути, але його не вистачає. Можна повертатися, брикатися, але сховатися їм не можна. І з народження до самої смерті воно закриває тільки наше обличчя, спотворене плачем, криком і вереском.

— Вибач, але я такий! Я позитивно налаштований! — Ні, це я позитивно налаштована. А ти як Санта-Клаус під кайфом, у Діснейленді, оточений повіями!

Пристебни ремінь, Еллі, і скажи Канзасу - "пробач-прощай!"

Просити чи відмовляти набагато легше по телефону. Коли ти не бачиш обличчя співрозмовника, уява втрачає свою опору.

Є реальність і вона нам недоступна. Ми отримуємо від неї деякі сигнали і перетворюємо їх у своє бачення світу. Воно здається нам об'єктивним, правильним, точним, але воно завжди неправильне.

Слабкі п'ють, щоб розхрабруватись, а потім галасують, щоб не загубитися. Сильні п'ють, щоб розслабитись, а потім поводяться тихо, щоб ніхто випадково не постраждав.

Вона завжди намагалася зробити так, щоб минуле залишалося якнайдалі від майбутнього, до якого вона прагнула. Вона сподівалася, що, з якими б похмурими і сумними спогадами не було пов'язане це минуле, воно все одно не зможе її поглинути. Хоча насправді чудово знала, що, як не нудно це визнавати, минуле продовжує жити в сьогоденні.

Такт - це мистецтво змусити інших думати, що вони знають більше за тебе.