правда

... пишатися собою - не означає заливати іншим про свою важливість, а говорити це самому собі, пошепки.

Я був сором'язливий від природи, але моя сором'язливість ще збільшувалася переконанням у моїй потворності. А я переконаний, що ніщо не має такого разючого впливу на напрямок людини, як зовнішність його, і не стільки сама зовнішність, скільки переконання в привабливості чи непривабливості її.

Той, кого ти любиш, це ніч. Це темрява, що зводить тебе до усвідомлення звуку, смаку, торкання. Це туга пов'язка на очах, що змушує пізнавати світ знову, навпомацки, чути в неймовірній тиші тремтіння вій, розрізняти нюанси дихання і знову божеволіти від гарячого шепоту на оголеній шкірі.

Правду можна побачити лише через очі смерті.

Якщо підеш туди, не знаючи куди, прийдеш туди, де на тебе не чекали.

Єдина подорож, з якої повертаєшся не з порожніми руками, це занурення в себе. Там, усередині, адже немає меж, немає митниці, там можна досягти навіть найдальших зірок. Або тинятися тими місцями, яких вже не існує, і відвідувати людей, яких вже немає. Навіть завітати до тих місць, яких ніколи не було, а можливо, ніколи й бути не могло.

Справжній китайський чоловік має зробити у своєму житті лише три речі: джинси, кросівки та магнітофон.

Наркомани не розуміють головного: без наркотиків можна відлетіти набагато далі, ніж із наркотиками! Я, до речі, також ніколи не міг цього зрозуміти.

– Але якщо ви про Бога знаєте, то чому ж не кажете їм? – гаряче сказав Дикун. – Чому не даєте їм цих книжок? – З тієї самої причини, через яку не даємо«Отелло», – ці книги старі; вони – про Бога, яким він уявлявся сторіччя тому. Не про Бога нинішнього. – Але ж Бог не змінюється. – Зате люди змінюються.

Хапай помаду та газовий балончик! Твій хлопець прийшов!