правда

У картковій грі під назвою життя потрібно прагнути перемагати картою, що тобі випала.

Всім відомо, що деякі події залишають у житті такий глибокий слід, що його неможливо позбутися ні хірургічно, ні хімічно. Їх не звести, як татуювання. Вони залишаються назавжди.

Мені здавалося, що це буде просто. Мені здавалося, що шпиль завершить кам'яну Біблію, стане кам'яним Апокаліпсисом. У своєму божевіллі я і не підозрював, що з кожним кроком мені буде дано новий урок і нова сила. І не було кому навчити мене. Я повинен був будувати, підкоряючись лише своїй вірі, не слухаючи нічиїх порад. Іншого шляху не було. Але при цьому люди притуплюються, як поганий різець, або зриваються, як сокира з сокирища. Я надто був поглинений своїм баченням, щоб взяти це до уваги, і, крім бачення, не потребував ні чого.

Моє єдине різдвяне бажання це світ для всіх дітей на землі.

Коньячні обіцянки не відрізняються довговічністю, якщо вранці не устаканити їх свіжим нагадуванням! Але це знову ж таки не треба.

Я тобі не вірю. Усі мають той, кого вони люблять.

Моя помилка в тому, що я очікував плодів від дерева, здатного приносити лише квіти.

Через цих блондинок у світі стається стільки зла!

У молодому віці люди ще розуміють, що означає слово«здоров'я».

Через руки передається купа хвороб. Цілуватися безпечніше.